Цвяхи: як вибрати
Цвяхи — витратні матеріали, асортимент яких може збентежити навіть досвідчених будівельників та монтажників. Ось чому краще до початку робіт знати, які цвяхи для чого призначені. Ходить легенда, що отримати надійне довговічне кріплення, використовуючи цвяхи складно, і таке кріплення сильно поступається про міцності кріпленню на саморізах і шурупах. Але це не так, адже для отримання якісного кріплення потрібно просто вибрати та купити цвяхи, які підходять для проведення тих чи інших конкретних робіт.
Цвях: типи
Цвях є простим кріпильних елементом, який складається з в міру гострого закінчення, стержня та шляпки. Стержень буває круглого, квадратного або пірамідального перетину. Залежно від габаритів кожної складової та їх співвідношення одна до одної, цвяхи відрізнятися за призначенням і по зовнішньому вигляду.
Цвях буває таких типів:
- будівельний цвях — найпростіший і часто використовуваний для з'єднання між собою дерев'яних елементів цвях, стержень має загострений кінець, діаметр шляпки в 3-4 рази більший діаметра стержня, на стержні близько шляпки є виступаючі насічки для кращої фіксації розхідника в дереві, довжина становить від 10 до 250 мм;
- покрівельний цвях — застосовується під час покрівельних робіт для фіксації металевих листів до обрешітки з дерева, схожий на будівельний цвях, але має велику шляпку і стержень більшого діаметра;
- толевий цвях — використовується для покрівельних робіт, при цьому відмінно підходить для кріплення м'яких матеріалів, має велику шляпку, діаметр якої може бути в 6 разів більший діаметру стержня;
- шиферний цвях — має такий же зовнішній вигляд, як і будівельний цвях, але відрізняється від нього великою оцинкованою шляпкою (для захисту від попадання вологи в монтажний отвір і потім під шифер), довжина може бути у великому діапазоні і підбирається в залежності від висоти гребеня хвилі листа шиферу;
- гвинтовий цвях — має на стержні спіралеподібні канавки для отримання міцного з'єднання дерев'яних елементів, застосовується під час укладання дерев'яної підлоги (фіксація виходить кращою і збережеться набагато довше, ніж якщо використовувати будівельний цвях);
- єршоний цвях — має складений з усічених послідовно з'єднаних конусів стержень (зубцеподібний профіль), забезпечує найбільш міцне з'єднання, витягнути такі цвяхи з матеріалу дуже непросто;
- фінішний цвях — практично такий же, як будівельний цвях, але має набагато меншу шляпку (шляпка в 1.5 рази більша діаметра стержня), під час монтажу шляпка повністю топиться в матеріалі;
- плінтусний цвях — схожий на фінішний цвях, але на стержні має поперечну насічку для збільшення міцності фіксації;
- декоративний цвях — застосовується для фіксації оздоблювальних матеріалів, має візерункову шляпку;
- оздоблювальний цвях — стержень з дроту, є напівкругла шляпка, яка трохи більша діаметра стержня, шляпка може мати декоративне покриття;
- цвях типу дужка — це цвяхи U-подібної форми з обопільно загостреними кінцями, застосовуються для кріплення кабелів і сіток;
- сталевий цвях — схожий на будівельний цвях, але є куди більш твердим і непохитним, застосовується для фіксації елементів з дуже твердої деревини;
- штукатурний цвях — буває дротовим або різьбленим, дротяний штукатурний цвях більш популярний, замість шляпки має Г-подібний кінець для надійного утримання покрівельної дранки;
- цвях типу голка — не має шляпки, застосовується для фіксації панелей і ряду покриттів;
- цвях типу гарпун — застосовується для вбивання в кути стін з цегли;
- цвях типу дюбель — використовується для вбивання в цегляні, бетонні та газобетонні стіни;
- цвях для гіпсокартону — особливі цвяхи з широкою шляпкою, завдяки якій гіпсокартон не руйнується під час монтажу;
- цвях з подвійною шляпкою — застосовується під час монтажу розбірних конструкцій, фіксації тепличної плівки і так далі;
- інші — крім зазначених вище є цвяхи різних типів, які застосовуються тільки в певній сфері, наприклад шевський цвях (велика квадратна шляпка, потрібен для ремонту взуття), цвях для підковування, корабельний цвях, баржевий цвях, скляний цвях, замковий цвях, сфера використання яких ясна з назви.
Додатково цвяхи діляться за формою шляпки. Якщо цвяхи мають потаємні шляпки, їх практично не видно на поверхні матеріалу, вони забиваються врівень з поверхнею матеріалу, не порушуючи його структури. Коли ж цвяхи мають непотаємні шляпки, при спробі їх вбивання врівень з поверхнею матеріалу структуру останнього можна зруйнувати, наприклад, трісне шпоноване покриття плити МДФ.
Цвяхи: матеріали виготовлення
Цвяхи можуть випускатися з різних матеріалів. Від матеріалу залежить сфера, в якій будуть використовуватися цвяхи. Багато хто не звертає на це увагу і застосовує ті ж цвяхи як всередині, так і зовні будинків. Природно, що з часом виникає неприємна ситуація, адже цвяхи починають іржавіти і перестають надійно фіксувати матеріали.
Найбільш прості цвяхи випускаються з чорної сталі. Такі цвяхи підходять для використання тільки в сухих приміщеннях (у противному випадку цвяхи відразу іржавіють). Цвяхи з чорної сталі можна використовуватися в процесі монтажу тимчасових конструкцій.
Цвяхи з захисним покриттям не руйнуються під впливом вологи. Найбільш популярними є оцинковані цвяхи. Покриття з міді або латуні захищає цвяхи і від окислення в агресивних середовищах. Також латунні цвяхи часто використовують нарівні з фінішними, оскільки вони непомітні, наприклад, на дерев'яній вагонці.
Є й алюмінієві цвяхи. Алюміній миттєво окислюється під впливом вологи, але утворився при цьому оксид алюмінію відмінно протистоїть будь-яким негативним впливам навколишнього середовища, захищаючи від них матеріал, що закріплюється.
Цвях: довжина
Залежно від конкретних типів робіт і матеріалів, які потрібно зафіксувати, підбирають цвяхи різної довжини.
Так, якщо Вам необхідно прибити більш тонку деталь до більш товстої, цвяхи повинні мати довжину, яка від 2.5 до 4 разів більша товщини тонкої деталі, що прибивається.
Можна використовувати і іншу рекомендацію: цвяхи повинні входити в деталі, до яких прибиваються, на 2/3 від своєї загальної довжини. Це необхідно для отримання міцного кріплення, при цьому кінець розхідника не буде стирчати з іншого боку деталі, представляючи собою небезпеку.
Коли ж розхідник має явно більшу довжину, ніж товщина двох скріплюваних деталей, кінець забитого розхідника загинають гачком та вбивають в деталь.
